До початку війни довгострокове планування було важливою частиною підтримки нашого відчуття стабільності та контролю. Тим самим воно було підпоркою, що зменшувала фонову тривогу. Навіть коли ми не планували нічого свідомо – планують дії та зміни – в голові був «план на стабільність». Щось на кшталт: я продовжу працювати тут, жити ось тут, ходити в такі місця і робити все так само, як роблю зараз.
Але сьогодні на нашій ділянці всесвіту опцію довгострокового планування тимчасово відключено. Вона не працює аж ніяк. Ми можем, звісно, скласти план на місяць чи рік. Але ми розуміємо, що все змінюється дуже швидко. І план може стати неможливим до виконання вже завтра.
Ми вдаємося до спроби запланувати що-небудь, аби позбутися тривоги. Що я робитиму далі? Як я зароблятиму гроші? Де я буду жити? – це приклади спроб вдатися до довгострокового планування. Але – несподіванка – коли ми завдаємо собі ці чи подібні питання, можна легко помітити, що рівень тривоги зростає. Причину я написала вище.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО В ВАШІЙ СИТУАЦІЇ
ДОВГОСТРОКОВЕ ПЛАНУВАННЯ НЕМОЖЛИВЕ?
- Визнати, що опцію довгострокового планування тимчасово відключено.
- Мріяти – корисно. В нас є майбутнє і треба про це пам’ятати. Але уникайте конкретних строків і зайвих деталей, які є ознаками плану. «Після перемоги я поїду на море» – це ок. «Я поїду на море за півроку» – це вже занадто довгостроковий, конкретний план. Цього зараз не треба.
Наш мозок не пристосований до того, щоб на місці планування була порожнеча. Доки ми туди що-небудь не помістимо, він намагатиметься скласти план, як звик – і наражатиме себе на тривогу. Тож:
- Замініть довгострокове планування короткостроковим
- Кожен день пишіть план на сьогодні (чи на завтра, як вам зручніше). Ось прямо беріть та пишіть.
- План може складатись з дуже простих речей. Він може повторювати вчорашній план. Але він має бути.
- Якщо ви маєте відчуття, що вам немає що планувати – заплануйте для початку сон, їжу, фізичну активність, гігієну.
- Змініть «довгострокові» але важливі питання на кшталт «Як я буду заробляти» на короткострокові – «Чи я розумію, на що я житиму завтра?» «Що я маю зробити, аби завтра в мене була їжа та притулок?»
- Намагайтесь дотримуватись плану. Це – ваш оплот стабільності в світі, який став занадто хаотичним.
Пам’ятайте: це – не назавжди. Мине час і ви зможете повернутись до довгострокового планування і більшої стабільності. І вам зовсім не завадить здорова психіка, коли ви будете насолоджуватись всім, про що зараз мрієте (але не плануєте). Так переможемо!
