Пересічна ситуація: живе собі людина і їй щось не подобається. В родині чи в дружньому спілкуванні. Але людина ця не ризикує сказати: “мені це не ок”, – і терпить. А ті, хто поряд, не знають, що людині щось не так. Вони не читають думки. І продовжують робити все, як звикли.
Тож людина подумала, позлилася на них, дійшла до розчарування в ідеї “близькі самі мають зрозуміти”, впевнилась, що телепатів навколо не спостерігається і що люди самі не все розуміють, ось не вбудовано таку функцію. І усвідомила, що треба говорити, повідомляти, як щось не подобається.
А повідомляти стало страшно.
А раптом вони образяться? А що як ми посваримося? А як сказати так, щоб не зробити їм боляче? Вони ж не знали, їм неприємно стане. Я сама винна, що не казала і все це затягнула аж так. Я не вмію, як це правильно робити?
Так, без навички і справді можна наробити лиха. Вивантажити все на близького надто енергійно, коли достатньо було звичайного повідомлення. Близький дійсно переживає неприємні почуття. Але не через зміст вашого повідомлення а тому, що ви вклали в це повідомлення всю злість, яка встигла несвідомо накопичитись, поки він “не розумів сам”.
Можна ще повідомити надто розпливчасто, незрозуміло, невиразно. Наприклад, виразом обличчя. Вам самому зміна міміки здалась величезним кроком, а інша людина її навіть не помітила. Чи подумала, що вам ногу зсудомило. А ви ж вважали, що вже все повідомили і вас зрозуміли, але залишились до цього байдужими.
Запобігти помилкам при зміні власної поведінки дуже допомагає перевірити, що ви робите і як це сприймають інші люди. Але перевірити в безпечному, пристосованому для цього процесі. Наприклад в терапевтичній роботі. Там не страшно або хоч не так страшно зробити помилку. Пл-перше, це – не родина, не робота і не друзі. Тобто, помилка за визначенням не може мати катастрофічних наслідків для важливих сфер життя.
По-друге, одразу ж можна спробувати по-іншому. Хоч п’ять разів! Людина каже: “В мене такий запит: хочу навчитись повідомляти, коли мені щось не подобається.” І терапевт тепер знає, з якою проблемою людина сьогодні працює.
Людина може сказати, якщо їй щось не сподобається прямо в процесі роботи. Або, якщо просто зараз подобається все, поставити експеримент. Наприклад, розповісти ситуацію, коли щось не сподобалось раніше і показати, як вона надалі збирається про подібне повідомляти.
І почути зворотній чесний але дбайливий відгук. Іноді він звучить неочікувано: Наприклад, “Вибач, але я так і не зрозуміла, що тобі не сподобалось”. Тоді можна спробувати висловитись ясніше. І вже надалі знати, що за межами терапії близькі теж можуть не все розуміти, коли ви кривитесь чи йдете чи мовчите.
Записатись до психолога онлайн
Цитувати цей матеріал, частково або повністю можна лише за умови наведення активного посилання на джерело.
1 comment
Виталий
Очень важно не держать всё в себе. Но и привередой при этом быть не нужно. К примеру, если мне не нравится книга — я ее не буду читать. Если моему ребенку нравится “Пізнайко” — он попросит меня купить номер снова и снова. Это нормально.